WEBVTT FILE

1
00:00:00.047 --> 00:00:02.737
ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ
Лекція Гарета Петерсена з економіки

2
00:00:04.008 --> 00:00:06.394
Якщо ви чули лише про
одну економічну концепцію,

3
00:00:06.418 --> 00:00:08.591
то, швидше за все,
це концепція попиту і пропозиції.

4
00:00:08.615 --> 00:00:10.956
Надалі ми хочемо вивести цю концепцію

5
00:00:10.980 --> 00:00:13.933
з основних припущень
про функції корисності й витрат,

6
00:00:13.957 --> 00:00:16.345
але наразі я просто перейду
до 2-хвилинної версії.

7
00:00:16.695 --> 00:00:18.261
Почнемо з пропозиції.

8
00:00:18.285 --> 00:00:21.378
Крива пропозиції — це співвідношення
між ціною певного товару

9
00:00:21.402 --> 00:00:23.111
і його кількістю,
яку випускають виробники.

10
00:00:23.135 --> 00:00:25.382
Припустімо, ідеться про парасольки.

11
00:00:25.406 --> 00:00:27.841
Криві пропозиції зазвичай
мають висхідний нахил,

12
00:00:27.865 --> 00:00:30.232
бо вища ціна означає,
що виробники можуть заробити більше

13
00:00:30.256 --> 00:00:31.602
з кожного проданого товару,

14
00:00:31.626 --> 00:00:33.968
тому їм вигідно
збільшити обсяг виробництва.

15
00:00:34.592 --> 00:00:36.301
Тепер перейдемо до попиту.

16
00:00:36.325 --> 00:00:39.960
Крива попиту — це співвідношення
між ціною певного товару

17
00:00:39.984 --> 00:00:42.928
і тією його кількістю,
яку хочуть придбати покупці.

18
00:00:42.952 --> 00:00:46.674
Хоча є винятки, більшість кривих попиту
мають низхідний нахил.

19
00:00:46.698 --> 00:00:49.670
Інтуїтивно ви готові придбати
більше товару, якщо він дешевшає.

20
00:00:50.897 --> 00:00:53.677
Якщо поєднати на графіку
криві пропозиції й попиту,

21
00:00:53.701 --> 00:00:55.505
то візуально вони утворять літеру «X».

22
00:00:55.529 --> 00:00:57.581
Точка перетину кривої попиту
і кривої пропозиції

23
00:00:57.605 --> 00:00:59.692
відповідає рівноважній ринковій ціні.

24
00:01:00.595 --> 00:01:03.113
Якщо ціна рівноважна,

25
00:01:03.137 --> 00:01:05.723
виробники випускають
рівно стільки парасольок,

26
00:01:05.747 --> 00:01:07.543
скільки хочуть придбати покупці,

27
00:01:07.567 --> 00:01:09.543
тому кожна парасолька продається,

28
00:01:09.567 --> 00:01:12.374
і кожен, хто хоче купити парасольку,
може це зробити.

29
00:01:13.184 --> 00:01:14.521
А якщо ціна парасольок

30
00:01:14.545 --> 00:01:16.933
вища за рівноважну ринкову ціну?

31
00:01:16.957 --> 00:01:18.715
Тоді виробники випускають
більше парасольок,

32
00:01:18.739 --> 00:01:21.344
ніж покупці готові придбати за цією ціною,

33
00:01:21.368 --> 00:01:23.225
і виникає надлишок пропозиції.

34
00:01:23.249 --> 00:01:25.494
Аналогічно, якщо ціна парасольок

35
00:01:25.518 --> 00:01:27.691
нижча за рівноважну ринкову ціну,

36
00:01:27.715 --> 00:01:29.617
покупці хочуть придбати більше парасольок,

37
00:01:29.641 --> 00:01:32.312
але виробники не прагнуть
виробляти стільки,

38
00:01:32.336 --> 00:01:34.952
тому виникає дефіцит.

39
00:01:36.079 --> 00:01:39.360
Важливо розуміти,
що терміни «надлишок» і «дефіцит»

40
00:01:39.384 --> 00:01:41.360
завжди стосуються процесів ціноутворення.

41
00:01:41.384 --> 00:01:44.252
Тисяча парасольок може бути
як товарним надлишком,

42
00:01:44.276 --> 00:01:46.745
якщо ціна парасольки дорівнює 100 $,

43
00:01:46.770 --> 00:01:50.705
так і дефіцитом,
якщо ціна парасольки — 1 $.

44
00:01:52.036 --> 00:01:55.563
Де можуть знаходитися ціни
на нашій моделі попиту і пропозиції?

45
00:01:55.587 --> 00:01:57.563
Відповідь залежить від багатьох факторів,

46
00:01:57.587 --> 00:02:00.464
наприклад, від кількості виробників
(один або кілька),

47
00:02:00.488 --> 00:02:03.157
від кількості покупців (один або багато),

48
00:02:03.181 --> 00:02:04.938
від законодавчої бази й того,

49
00:02:04.963 --> 00:02:09.444
як швидко ринок здатний
відреагувати на раптову зливу.

50
00:02:09.882 --> 00:02:15.766
[Грає музика]